ВНИМАНИЮ МИРОВОЙ ОБЩЕСТВЕННОСТИ!!! ИЗБИЕНИЕ В ЗАЛЕ СУДА!!!
ТРИ ГОДА Александра Нагорского и Татьяну Капелюшную содержат под стражей без вынесения судебного решения ПО СФАБРИКОВАННЫМ документам!!!
З матеріалів, наданих захистом, чітко вбачаться порушення ст. 156 КПК України 1961 року, щодо повноти ознайомлення обвинуваченого з всіма матеріалами кримінальної справи, а також незаконність тримання під вартою з 27.04.2011 року. Наголошую, що прокуратура Оболонського району, що була присутня в залі засідань не надала жодного письмового та усного заперечення, отже суддя мав всі законні підстави для звільнення Олександра Нагорського з-під варти. Проте він справу відклав, чим порушив вимоги 206 КПК України 2012 року.
ТРИ ГОДА Александра Нагорского и Татьяну Капелюшную содержат под стражей без вынесения судебного решения ПО СФАБРИКОВАННЫМ документам!!!
Комісару Ради Європи з прав
людини
Незалежного журналіста
Бабак Марина Петрівни
03061, м. Київ, просп. Відрадний буд. 61, кв. 74
+38-096-500-34-63
ЗВЕРНЕННЯ
25.04.2014 року суддя Шевченківського
районного суду м. Києва Сидоров отримав скаргу від заарештованого Нагорського
Олександра Йосиповича, 02.12.1967 року народження відносно незаконного тримання
під вартою з 27.04.2011 року. Відповідно ст. 206 2012 року до КПК 2012 року
суддя протягом 72 годин з моменту отримання означеної заяви має вжити заходів
щодо звільнення людини, що незаконно тримається під вартою.
Друге засідання відбулося 06.05.2014 року.
На даному засідання адміністрація СІЗО надала суду повний комплект документів,
який підтверджує незаконне тримання під вартою Олександра Нагорського та Тетяни
Капелюшної. В усному порядку представник СІЗО №13 заявила, що на даний час у
них немає законних підстав тримати Олександра Нагорського та Тетяну Капелюшну
під вартою, оскільки Вирок, винесений Оболонським районним судом в дію не
вступив, Апеляційним судом справа повернута на усунення недоліків, а останній
раз в законний спосіб санкція продовжувалася 03.12.2010 року. Відповідні
матеріали надані суду, і заперечення з боку прокуратури не викликали. Отже були
всі підстави для винесення законного рішення. Проте розгляд справи було
перенесено на 8.05.14.
В засіданні 8.05.14 суддя Сидоров приєднав
до матеріалів справи клопотання захисту про негайне звільнення Олександра
Нагорського в залі суду, проте приблизно на 15-тій хвилині оголосив перерву та
пішов у нарадчу кімнату до 10.00 12.05.2014. Тобто на 18 добу після отримання скарги Олександра Нагорського про
незаконне тримання під вартою.
Навмисне затягування справи, відсутність належного рішення щодо звільнення
з-під варти попри наявні докази я розцінюю як провокацію на корупційні діяння з
боку судді Сидорова.
З матеріалів, наданих захистом, чітко вбачаться порушення ст. 156 КПК України 1961 року, щодо повноти ознайомлення обвинуваченого з всіма матеріалами кримінальної справи, а також незаконність тримання під вартою з 27.04.2011 року. Наголошую, що прокуратура Оболонського району, що була присутня в залі засідань не надала жодного письмового та усного заперечення, отже суддя мав всі законні підстави для звільнення Олександра Нагорського з-під варти. Проте він справу відклав, чим порушив вимоги 206 КПК України 2012 року.
Відповідно, конвойна служба не мала жодної
законної підстави, а саме відповідного судового рішення про тримання під вартою
доставляти Олександра Нагорського та Тетяну Капелюшну в СІЗО.
Присутні в залі суд засідань представники
ГО «Комісія захисту незаконно обвинувачених», представники самооборони Майдану
– офіцери, що прийшли підтримати свого товариша, я як незалежний журналіст прийняли
рішення не полишати залу судових засідань доти, доки суддя Сидоров не
повернеться до зали та не винесе рішення відповідно до чинного законодавства.
Жодна особа, в тому числі заарештовані, не
порушували громадський порядок та чинне законодавство.
За годину в залу судових засідань вдерлися
приблизно 10-12 співробітників спецпідрозділу «Грифон». Вони відтіснили осіб,
присутніх в залі, і почали з погрозами без нормальної розмови, без надання
документів (судових ухвал чи постанов про продовження терміну тримання під
вартою) згідно з якими Нагорського та Капелюшну можна доправляти в СІЗО, стали
бити заарештованих. З вуст підполковника, ймовірно заступника цього підрозділу
«Грифону» на ім’я Олександр (товстий, з великим черевцем) був наказ бити
Нагорського із словами: «Вали эту суку на землю!» Рука Нагорського випадково зачепилася за грати, бо він захищав від
удару Капелюшну, конвой його витягав з клітки, бив по голові. В результаті
цього у Нагорського трапився вивих руки. Від ударів дубинками в нього потекла
кров: в крові були грати, підлога в залі суду та підлога в коридорі. Мені стало
достайменно відомо, що О.Нагорського навмисне вдарили додатково головою об
металеву площину у коридорі суду. Це ніщо інше як катування.
Під час сутички постраждала моя мати Ковтун
Лідія Володимирівна, інвалід 2 групи, інсультник. Співробітники «Грифону»
брутально штовхали її. Потім вона впала в залі суду. Я викликала дві швидкі
допомоги: для Олександра Нагорського та моєї матері. Ця ситуація спричинила
гіпертонічну кризу в Ковтун Л.В., про що є відповідна довідка швидкої допомоги.
Підполковник «Грифону» накинувся на неї та почав видаляти з зали судового
засідання. На моє прохання зачекати до приїзду швидкої, оскільки в разі
інсульту її не можна пересувати, він відмовив та накинувся на мене. Від побиття мене врятувала тільки наявність
прес-карти. Тим не менше «Грифон» видалив мене з зали засідань, відмовив у
можливості виконання своїх професійних обов’язків з фіксації побиття та відмови
у наданні О. Нагорському у медичній допомозі.
Адвокатом Кишенею було викликано
співробітників Шевченківського РВВС для здійснення слідчих дій.
Наскільки мені відомо, Шевченківською
районною прокуратурою мало бути відкрито провадження за фактом побиття О.
Нагорського та Т. Капелюшної.
Медична допомога О.Нагорському була надана
тільки пізно ввечері. Під тиском ЗМІ в автозаку його було доправлено до БСМП на
Лівому березі тільки в 23.15. Проте огляд був упередженим, оскільки
співробітники конвою та СІЗО постійно контролювали дії лікаря. Зрештою, лікар
Мазниченко Олександр Юрійович відмовився ставити діагноз «струс мозку» попри
всю наявну клінічну картину: біль, нудота, рвота, рвана рана на голові. Таким
чином співробітники конвою намагаються прикрити злочини своїх колег, оскільки
ті мали забезпечити його цілісність та неушкодженість. Крім того, безпосередньо співробітники конвою супроводу до БСМП
брали особисту участь у нападі на О.Нагорського
та Т. Капелюшну в Шевченківському суді.
Спецпідрозділом «Грифон»
було скоєно наступні правопорушення: побиття (ст. 126 КК України), нанесення
умисних тілесних ушкоджень (в порушення ст. 121 КК України), катування (в
порушення ст. 127 ККУ), перевищення влади та службових повноважень
співробітниками спецпідрозділу «Грифон» (в порушення ст. 365 ККУ),
перешкоджання журналістській діяльності (в порушення ст. 171 ККУ),
перешкоджання законній діяльності громадських організацій (в порушення ст. 170
ККУ). З боку судді Шевченківського районного суду Сидорова: завідомо незаконне
тримання під вартою (в порушення ст. 371
ККУ), порушення вимог ст. 206 КПК (терміни розгляду скарг про незаконне
тримання під вартою).
Чергове судове засідання, власне оголошення рішення щодо незаконного
тримання під вартою Олександра Нагорського та Тетяни Капелюшної відбудеться
12.05.14 о 10.00 (суддя Сидоров, Шевченківський районний суд м. Києва, вул.
Смірнова-Ласточкина, 3б).
Означені дії є спланованою акцією із
прикриття злочинної змови замовників кримінальної справи відносно Олександра
Нагорського, членів слідчої групи з розслідування КС 50-5546 та судді
Оболонського районного суду М. Місечка.
В період з 27.04.2011 по 29.05.2011
Олександра Нагорського незаконно тримали під вартою, а саме після закінчення
чергового терміну в законний спосіб, попри системні попередження заступником
Київського слідчого ізолятору №13 Савченко голови Оболонського районного суду
Мамонтову, строки тримання під вартою не було продовжено згідно з чинним
законодавством. 27.04.11 Суддя Оболонського районного суду Микола Місечко своєю
Постановою прийняв справу до провадження, надав їй номер 1-756/8/13, проте
строки тримання під вартою не продовжив. На попередньому засіданні 26.05.2011
року процедура тримання під вартою знову була порушена. Згідно з чинним на той час
законодавством в разі відсутності законного рішення про продовження терміну
тримання під вартою суддя мав відповідно до процедури звільнити О. Нагорського та
Т. Капелюшну з-під варти, а потім знову заарештувати у разі необхідності. Проте
цього не відбулося. Довожу до Вашого відома, що суддя Оболонського районного
суду м. Києва Микола Місечко в дні революції заарештовував без доказів десятки
активістів Майдану, проте досі продовжує виносити рішення ім’ям України.
З самого початку означена кримінальна справа
мала ознаки замовної, оскільки завершилася рейдерськими захопленням бізнесу О.
Нагорського, а саме КС «КСВУ», ЖК «Дегтяренко, 22» (м. Київ, Оболонський р-н),
замовником будівництва якого виступала КС «КСВУ» в особі О.Й. Нагорського,
низки інших приватних компаній. Арештові передував величезний тиск з боку
представників колишньої влади, які були не зацікавлені в забезпеченні житлом
безквартирних офіцерів. Зокрема, корумповані співробітники Оболонської районної
прокуратури м. Києва, перебуваючи в злочинній змові з власниками
компанії-підрядника, приховували розтрати з боку забудовника ЖК «Дегтяренко,
22» компанії АТЗТ «ДВК».
Рейдери сплановано готували цей об’єкт для
продажу третім особам, оскільки таким чином мали намір приховати розтрати на
суму понад 56 млн.грн. бюджетних на інвестиційних коштів на будівництві та свою
приватну кредитну заборгованість в обсязі понад 7 000 000 грн. в
кредитній спілці «Маяк». Ці злочинці свідомо хотіли обманути інвесторів цього
житлового комплексу, третина з яких – безквартирні військовослужбовців! Проте,
аби здійснити свій злочинний намір їм було потрібно за будь-яку ціну усунути О.
Нагорського від керування позбавивши його свободи. За цей час ділки-забудовники
під прикриттям правоохоронців двічі передали права власності на ЖК «Дегтяренка,
22» невідомим особам з метою наживи. Чергова будівельна афера, проведена
забудовником та правоохоронцями може в будь-яку хвилину спровокувати соціальне
напруження та вуличні акції обманутих інвесторів.
Відповідно до Конституції України, Конвенції
прав та свобод людини,
ПРОШУ:
1. Взяти до відома означену ситуацію та
поставити її на контроль Комісару Ради Європи з прав людини.
2. Особисто зустрітися з Нагорським
Олександром Йосиповичем, Капелюшною Тетяною Валентинівною та Ковтун Лідією Володимирівною
– постраждалими внаслідок злочинних дій спецпідрозділу «Грифон».
3. Звернутися до української влади,
зокрема до Генеральної прокуратури із вимогою розслідувати факт побиття
Олександра Нагорського та Тетяни Капелюшної та обставин незаконного тримання.
10.05.2014
Заявник
Бабак М.П.
